Codein Purple Drank Отрадный

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Братишки и сестрички! Сегодня хочу с вами рассказать историю про один из самых гоповых дней в моей жизни, когда я купила закладки наркотов и смотрела индийское кино, что в мясо забивало до предела!

Была у меня как-то такая ситуха, что срочно нужно было штырнуть, ощутить хипповое эйфорическое состояние, и как раз в этот момент мне звонит мой доверенный дилер. Я была рада, словно морфий попал в вены.

Он сказал: "Братва, у меня наличие есть, давай встречаться на такой-то дороге". Я согласилась и пошла по указанному адресу. Там он уже ждал меня, подкинул какую-то новую закладку - масло, гашишное масло, чтобы я затягивалась долго и кайфово.

Я достала свою иглу и, крепко прижав руки к рукаву, сделала себе иньекцию. Вот это штырит! Я почувствовала, как начался тот самый хипповый эффект, словно кокос замесили с морфием.

А потом решила я зарубить фильм. Выбрала индийское кино, потому что они там всегда в мясо снимают, и эта история о любви и предательстве подойдет на пике штырения. Включила, и мой мозг начал танцевать на восточные мотивы.

Персонажи в фильме шарили так, что даже жизнь казалась просто блефом. У них были свои закладки, только не наркотические, а секреты и интриги. Я вцепилась в кресло и наслаждалась спиралью их судьбы.

Когда фильм подошел к концу, моя голова уже напоминала аттракцион с виражами. Я старалась уловить каждую деталь, но все сливалось в одну многогранную картину, как будто меня закидали пачками закладок.

Но вдруг, на самом важном моменте фильма, я услышала стук в дверь. Я ничего не поняла, шарила, что происходит. И тут в комнату заглядывает мой сосед - Борис. Я его от души проклинала, ведь он всегда мешал погрузиться в свой наркотический мир.

Борис начал херачить: "Ты опять в этом состоянии, а у меня реальная проблема, приезжает моя мама и я не успел убрать жопу со стола! Мне все похуй на твои закладки и кино, я сам весь в масле от этой ситуации!"

Я почувствовала, что в моей голове произошел сбой, словно кто-то там ломал дороги и повредил провода. Я попыталась его успокоить, но он все равно был в мясе и даже мои попытки улучшить ситуацию не помогали.

Когда Борис ушел, я снова вернулась к кину, но уже не могла сосредоточиться. Хотелось спокойствия и мира, но кокос в голове продолжал давить.

В итоге, я поняла, что наркотики и кино - это всего лишь попытка уйти от реальности, где все тяжело и не всегда получается весело. Хотя я и получила свою дозу штырилки, но потеряла прекрасный момент в фильме, который уже не вернуть.

И вот я сижу, с этой мыслью в голове и понимаю, что нужно найти баланс между реальным миром и фантазиями, чтобы не потерять то, что действительно важно.